Мабуть, головна інтрига скандалу навколо А.Єрмака пов’язана з питанням про те, а хто стоїть за цією спецоперацією? Те, що це не стихійний викид компромату, а цілеспрямовані дії, пов’язані з активною інформаційною кампанією, абсолютно очевидно. В даному випадку удар наноситься по А.Єрмака. Найбільш логічна версія – метою цієї спецоперації є відсторонення А.Єрмака з нинішньої посади. Цього не приховує і Гео Лерос, що запустив компромат проти глави Офісу Президента. Але можна припустити, що головною метою є Президент Зеленський. Але його послаблюють покроково, вибиваючи ключові фігури з його оточення – спочатку А.Богдан, потім А.Гончарука і Р.Рябошапку, а тепер під ударом А.Єрмака. Однак такі складні багатоходові комбінації в українській політиці трапляються вкрай рідко. Ще рідше вони призводять до запланованого результату.

Оскільки більш реалістичним виглядає сценарій спецоперації проти А.Єрмака, розглянемо можливі версії про те, хто це міг зробити і кому це могло бути вигідно. При цьому треба враховувати ряд важливих деталей. Записи, пред’явлені публіці, були зроблені більш ніж півроку тому. І зробив їх людина, який був присутній при всіх цих переговорах. І явно це був не Гео Лерос. Депутат від “Слуги народу”, який увійшов в гострий особистий конфлікт з А.Єрмаком, швидше за все був використаний в якості зручною фігури для проголошення і поширення компромату проти глави Офісу Президента.

Хто міг зробити цей запис? Технічні та організаційні можливості для цього мають спецслужби (СБУ, МВС, НАБУ) або служби безпеки олігархів, або найняті ними структури. Можливо, запис здійснював один з учасників цих зустрічей з метою шантажу. Але шантаж здійснюють таємно, а тут публічний скандал, до того ж через півроку після запису.

У чиїх інтересах це було зроблено, або хто був замовником? І чому цю інформацію оголосили тільки зараз, а не раніше, по гарячих слідах зустрічей, зображених на цих записах?

Почнемо з керівництва спецслужб.

СБУ. Працівники Служби безпеки України могли зробити ці записи, запровадивши свою людину в оточення Дениса Єрмака, або завербувавши одного з учасників цих зустрічей. Чи був зацікавлений в поширенні компромату проти А.Єрмака глава СБУ І.Баканов? Навряд чи. Якщо С А. Богданов у нього були складні і часом конфліктні відносини, то з А.Єрмаком таких конфліктів не спостерігалося. До того ж, якщо записи були зроблені в серпні-вересні минулого року, то І.Баканов міг їх представити Президенту Зеленському тоді ж, а не чекати нинішньої ситуації. Та й зараз для нього не потрібно викидати цей компромат через посередників, він міг передати ці записи Президенту безпосередньо без публічних скандалів, які завдають шкоди репутації В.Зеленського.

А ось несанкціонований витік записів з СБУ (за гроші, або з політичних мотивів) цілком могла бути. Такі прецеденти у нас вже траплялися.

МВС. У цього відомства також є можливості для того, щоб зробити подібні записи. Але навіщо це потрібно міністру А.Авакову? У нього немає конфлікту з А.Єрмаком. Чи не зацікавлений А.Аваков і в ослабленні Зеленського. Крах Зеленського може стати крахом і для Авакова. Навпаки, він в останні місяці істотно зміцнив свій вплив і завоював прихильність Президента. Навіщо ж ризикувати добрими відносинами з В.Зеленського. Якби орли А.Авакова нарили якийсь компромат на А.Єрмака, глава МВС навряд чи став роздмухувати скандал, а використовував ці записи для посилення свого впливу на А.Єрмака і В.Зеленського.

Несанкціонований витік згаданих записів з МВС, якщо вони були зроблені працівниками цього відомства, також можлива.

НАБУ. Відстеження різних корупційних діянь у вищих ешелонах влади – пряма функція цього відомства. Та й метод провокації на хабар (один з епізодів на записах) також вже використовувався детективами НАБУ. Глава НАБУ А.Ситнік, який знаходиться перед загрозою звільнення, теоретично міг зважитися на таку спецоперацію, якби був упевнений, що саме А.Єрмака є головною фігурою, яка добивається його звільнення. Але це занадто ризикована авантюра. Тут або пан або пропав. А Артем Ситник, як показала його робота на чолі НАБУ, досить обережна людина. До того ж один раз він вже обпікся (на “справі по рюкзаках”, до якого був причетний син А.Авакова).

Несанкціонована або неофіційна витік згаданих записів з НАБУ також цілком можлива.

Хто з олігархів міг бути зацікавлений у викиді компромату проти А.Єрмака? Не бачу таких мотивів у Р.Ахметова та В.Пінчука. Є два представника великого бізнесу, які опинилися в конфлікті з Офісом Президента – Жеваго і О.Бахматюк. Обидва в бігах, але потенційно могли купити ці записи і запустити нинішній скандал. Але у них конфлікт був скоріше з А. Богданов, а не з А.Єрмаком. А.Єрмака, навпаки, відомий схильністю до пошуку компромісних рішень виникаючих проблем. Тому і Жеваго з О.Бахматюк навряд чи стоять за скандалом навколо А.Єрмака.

З великих олігархів в причетності до різних скандалів з “прослуховуванням” підозрювалися І.Коломойський і П.Порошенко.

А. Єрмак на своєму брифінгу натякнув, що записи з компроматом проти нього були поширені напередодні важливих голосувань у Верховній Раді з метою їх зриву. В їх зриві був зацікавлений І.Коломойський. Але він діяв іншими методами. І в історії з записами ЛЕРОС явно була персональна атака на А.Єрмака. І незрозуміло навіщо це потрібно І.Коломойському? Конфліктів з главою Офісу Президента у дніпропетровського олігарха начебто не було.

Петро Порошенко очевидно зацікавлений в ослабленні Президента Зеленського в тому числі і через скандали в його найближчому оточенні. І зв’язку в СБУ у нього напевно залишилися (через колишніх керівників Служби). Але, з точки зору інтересів Порошенко, якщо вже по кому і бити в оточенні Президента Зеленського, то не по А.Єрмака, а по І.Венедіктовой, від якої виходять головні загрози для Петра Олексійовича. А з А.Єрмаком можна домовлятися. Проте, не можна повністю відкидати версію про причетність П.Порошенко або його оточення до скандалу з записами Г.Лероса.

Дуже популярна версія про причетність А.Богдан (колишнього глави Офісу Президента) до цього скандалу за мотивами помсти своєму наступнику. Але якщо саме він замовляв стеження за братом А.Єрмака, то чому не використав цей компромат на піку свого протистояння з А.Єрмаком три місяці тому? А.Богдан міг би пред’явити цей компромат особисто Зеленському та без публічного розголосу. Правда, цілком можливо, що А. Богданов ці записи могли передати (або продати) тільки останнім часом. А далі була запущена комбінація за участю Г.Лероса.

І ось тут ми знову підходимо до версії про витік розглянутих записів з однієї з українських спецслужб. Це могло статися з корисливих або політичних мотивів. І це пояснює чому згадані записи з’явилися тільки зараз, а не півроку тому. Самі записи могли з’явитися в результаті стеження за потенційними фігурантами корупційних діянь. Але, можливо, доказів на документоване підтвердження корупційних діянь не вистачило. А може бути, працівники спецслужб не захотіли зв’язуватися зі справою, в якій фігурував брат помічника Президента України. Матеріали стеження разом із записами могли відправити в архів. Але хтось про них пам’ятав або вчасно згадав. І після того, як А.Єрмака став главою Офісу Президента цей “хтось” вирішив на записах заробити, передавши їх зацікавленим особам. Але, можливо, записи пустили в справа і з політичних мотивів – з особливою нелюбові до нинішньої влади, або в зв’язку з неприйняттям угод, підписання яких 11 березня в Мінську санкціонував А. Єрмак. З цією ж метою для опублічіванія записів вибрали і Гео Лерос, який різко критикував документи, підписані в Мінську. Дискредитація і усунення А.Єрмака з посади голови Офісу Президента позбавляє перспективи ідею створення “Консультативної ради” при Тристоронньої контактній групі в Мінську.

У зв’язку з цим представляється малоймовірною версія про російський слід в цьому скандалі. Ну хіба що попрацювали люди В. Суркова, які хотіли зруйнувати переговорну зв’язку Д.Козак і А.Єрмака. Але цей сценарій видається аж надто конспірологічним.

Все це тільки версії. І, можливо, навіть не повний їх список. Будемо чекати результатів розслідування. Якщо, звичайно, дочекаємося.