Опозиція до Президента України і його політичної команди набирає обертів. І мова йде не про «Медведчуків», «Шаріїв», «Бойків» й інші проросійськи сили. Розбіжності з політичною лінією глави держави відбулися й між вчорашніми соратниками, так званою групою «Приват» Ігоря Коломойського.

Нещодавно партнер та товариш олігарха Ігор Палиця створив нову політичну силу. Щоправда, новою її назвати можна лише умовно, адже це, по суті, ребрендинг «УКРОП-у». А юридично ця партія виникла ще 2008 року під назвою «Україна майбутнього». Тим не менше, під прапором «За майбутнє» сьогодні об’єднуються лідери суспільної думки у багатьох обласних та районних центрах. Презентація обласного осередку нещодавно пройшла й у Рівному, а напередодні з’явилася інформація, що волинський бізнесмен і політик Ігор Палиця планує придбати рівненський телеканал Рівне 1. Тож Ігор Петрович стає таким собі сучасним збирачем земель Волинських, адже налаштований перемагати на місцевих виборах щонайменше на Волині та Рівненщині.

«За майбутнє» може стати платформою об’єднаної опозиції, оскільки перша ластівка для цього вже є. На днях політики оголосили про об’єднання виборчих штабів «За майбутнє» та Аграрної партії України. Як зазначили в пресцентрі «За майбутнє», ці політичні сили висуватимуть на місцевих виборах узгоджені кандидатури. Хоч цей процес назвали об’єднанням, та відповідно до підписаного Меморандуму, він швидше нагадує поглинання. Адже у структурі «За майбутнє» пропонується утворити «аграрне крило», його очолить заступниця голови Аграрної партії Інна Костиря, а лідер аграріїв Михайло Поплавський, швидше за все, піде на заслужений відпочинок. Керівником об’єднаного штабу лишається Ярослав Москаленко, народний депутат України восьмого скликання, член олігархічної групи «Воля народу». Між іншим, із самого початку створення партії «За майбутнє» до неї увійшли вісім потужних аграріїв: Олександр Герега, Антон Кіссе, Ігор Колихаєв, Сергій Мінько, Іван Чайківський, Сергій Лабазюк, Петро Юрчишин та Ігор Молоток. Частина з них – представники тієї ж групи «Воля народу» та навіть Партії регіонів. Це може свідчити про те, що аграрному бізнесу не подобається закон про відкриття ринку землі, який підписав Президент і який жорстко розкритикував Ігор Палиця.

Однак, з іншого боку, поглинання політичним проєктом Коломойського-Палиці відносно незалежної партії аграріїв несе для останніх і свої певні ризики, адже в замін на підтримку їхніх інтересів необхідно буде задовольняти «центральну лінію партії», заточену на інтереси фінансово-промислової групи «Приват». Таким чином центр прийняття рішень в об’єднаній політичній силі зміщується ближче до Ігоря Коломойського, пов’язані з яким структури фінансують партійну діяльність, та Ігоря Палиці, який є лідером та ідейним натхненником цього політичного проекту.

На Волині майже кожен мажоритарний округ має свого нардепа з групи «За майбутнє»: округ №19 (Володимир-Волинський, Іваничівський та Любомльський райони, а також місто Нововолинськ) – Ігор Гузь (який в минулому скликані входив до фракції «Народного фронту»), №21 (Ковельський, Ратнівський, Старовижівський і Шацький райони) – Степан Івахів (у минулому скликанні входив до депутатської групи «Воля народу»),  №22 (місто Луцьк) – Ігор Палиця, №23 (Камінь-Каширський, Ківерцівський, Любешівський і Маневицький райони) – Ірина Констанкевич. Лише округ №20 (Горохівський, Локачинський, Луцький, Рожищенський і Турійський райони) – представляє В’ячеслав Рубльов,  який хоч формально входить до фракції «Слуга народу», однак є людиною, наближеною до команди Ігоря Палиці.

Мати своїх народних депутатів на місцях, готових підсилити кандидатів у мери і на голови об’єднаних територіальних команд – це вагома запорука успіху на місцевих виборах. Однак, давно відомо – не важливо, як голосують, а важливо, як рахують. Тому, щоб рахували «правильно», «За майбутнє» забезпечила собі найбільшу кількість керівних посад у виборчих комісіях на Волині. Волинську обласну територіальну виборчу комісію очолив двадцятисемилітній (!)  Іван Лазорко, син колишнього менеджера «Укрнафти» Олександра Лазорка, який є давнім соратником Ігоря Палиці. У Володимир-Волинській територіальній виборчій комісії «За майбутнє» має заступника голови – Світлану Мельничук, у Ковельській ТВК заступницею голови комісії призначили Людмилу Андрощук, у Луцьку секретарем територіальної комісії буде Ліна Кирилюк. Чимало керівних посад у комісіях «За майбутнє» матиме в міських виборчих комісіях.

Протягом останніх двох років баланс сил на Волині істотно змінився. Адже якщо раніше конкурували між собою фінансово-прмислова група «Приват», яка утримувала партію «УКРОП», із групою «Континіум», яка була донором Блоку Петра Порошенка, то нині, після розгромної поразки Петра Олексійовича, Степан Івахів «здався у полон» переможцю Ігорю Палиці, залишивши на Волині «оновлену» «Європейську Солідарність» нікому не потрібною. Ця політична сила, позбавлена адміністративного та фінансового ресурсу, перетвориться швидше на пасивного спостерігача за місцевими виборами, аніж на активного учасника, здатного змагатися за перші місця. За наявною інформацією найближчим часом на Волинь має прибути народний депутат від цієї політичної сили, колишній «комендант Майдану» Андрій Парубій, аби згрупувати команду. Але пізно полководцю дути в ріг, оголошуючи загальний збір, якщо його війська вже розбіглися в паніці.

Навряд чи вдасться повторити результат парламентських виборів бренду «Слуга народу». Адже місцеві вибори відрізняються від президентських і парламентських тим, що люди готові віддати голос за тих кандидатів, яких знають і поважають особисто, незалежно від того, під брендом якої партії вони висуваються. Судячи з тез, озвучених в інтерв’ю «Волинь.Правді» головою Волинської облдержадміністрації Юрієм Погуляйком, з кандидатами у «Слуги народу» на Волині непросто. Однією із найбільш гострих точок протистояння стане місто Нововолинськ, де найшла коса на камінь. Чинний міський голова Віктор Сапожніков, швидше за все, балотуватиметься від «Слуги народу» (а, можливо, і «Європейської Солідарності»), не дивлячись на те, що його кандидатура не влаштовує нардепа від округу Ігоря Гузя.

«Битва за Луцьк» може виявитися не настільки видовищною, адже майже очевидно, що «За майбутнє» виставить на виборчі перегони радника міського голови Ігоря Поліщука або Григорія Недопада, а «Слуга народу» наразі не має жодної кандидатури. На «розкрутку» новоявленого кандидата часу не залишається зовсім, тому в обласному центрі партія чинного президента, на пару із партією його попередника, також ризикує опинитися не на полі гри, а на глядацьких трибунах.

Щодо «Батьківщини», то в Луцьку ця політична сила давно стала «додатком» до «УКРОП-у», таким собі сателітом, який хоч і утримує багаторічний бренд, та видається, що давно вже не ухвалює жодних самостійних рішень. Наразі відомо, що «Батьківщина» та «За майбутнє» на Волині узгоджують кандидатів у мери та на посади голів об’єднаних територіальних громад і точно не будуть створювати один одному проблем,а  швидше навпаки. Решта політичних сил Волині тим більше не мають можливостей на рівних конкурувати із новоствореним проєктом «За майбутнє», у який увійшли «грошові мішки» не тільки з Верховної Ради а й місцевого бізнесу, та почали переманювати у свої ряди найбільш перспективних депутатів місцевих рад та місцевих активістів.

Коли в партії є великі гроші, ставленики в округах у вигляді народних депутатів, свої люди на керівних посадах у виборчих комісіях, впізнавані кандидати на місцях, то можна переходити і до «обробки» виборців. Засилля бордів «За майбутнє» у Луцьку міг не помітити хіба що сліпий, це забезпечило стовідсоткову впізнаваність бренду. Однак політтехнологам давно відомо, що «гарячі» методи комунікації з виборцем набагато ефективніші, ніж «холодні». І «гаряченьке блюдо» Ігор Палиця готує для волинян на 23 серпня, в День державного прапора. Планується грандіозний захід, та не де-небуть, а у Замку Любарта. Саме там лідери «За майбутнє» дадуть волинянам чергові обіцянки про добробут, розвиток, зміни на краще і переконуватимуть, що саме вони, як ніхто, розуміють корінь всіх проблем і мають єдиний та унікальний рецепт їх вирішення. Як сказав Отто фон Бісмарк: «Ніколи стільки не брешуть, як перед виборами, під час війни і після полювання».

Не виключено, що деякі «свідомі виборці» отримають «гуманітарну допомогу», яка допоможе визначитися з вибором. Чого можна очікувати у ситуації, яка в Україні повторюється щоразу, як на президентських так і на парламентських чи місцевих виборах? Коли одні готові «засівати» свої округи, а другі готові поставити «галочку» навпроти того прізвища, яке написане на розданих у штабі пакетах з гречкою, цукром і консервами. Тому про будь-які зміни говорити не доводиться.

Що ж, варто віддати належне організаторським здібностям Ігоря Петровича Палиці, адже обрана ним стратегія вже видається переможною ще навіть до старту передвиборчої агітації і майже не залишає сумнівів у перемозі партії «За майбутнє» на Волині по всім фронтах. Однак, світле майбутнє у такому разі матимуть хіба що бізнесові структури, представники яких об’єдналися під цим політичним брендом. До речі, передбачити їхнє майбутнє не так вже й важко, адже перемога на місцевих виборах створить хороше підґрунтя для походу на парламентські, які, подейкують, можуть бути знову позачерговими та відбутися вже в першій половині наступного року.      

Роман Колюхов