Він побував на будівництві шахти № 10,а потому зустрівся з керівниками шахт та профспілковими лідерами гірників. На зустрічі також були присутні Нововолинський міський голова Віктор Сапожніков,народні депутати України Ігор Гузь,Юрій Савчук,депутати Волинської обласної ради Алла Лісова та Борис Бабійчук.
Ситуація ж станом на сьогодні не втішна. Наразі працює лише дві шахти № 9 та “Бужанська”. Шахта № 1 в цьому році не отримала ліцензії на видобування і буде закрита. Хоча на переконання Нововолинського міського голови ця копальня могла б попрацювати ще рік чи два.
В минулому році ДП “Волиньвугілля” видобуло лише 61% обсягів вугілля,порівняно з 2014 роком. Підприємство має 1 млрд грн кредиторської заборгованості. В об`єднанні працює 2,5 тисячі людей. В кращі часи на копальнях Нововолинська було задіяно майже 4 тисячі гірників.
Згідно із урядовим наказом,з травня шахту № 9 переведуть в третю групу,до якої належать ті українські копальні господарсько-економічна діяльність яких не має позитивної перспективи. Відповідно,у прогнозованому майбутньому вони підлягатимуть закриттю. Голова профспілкової організації Юрій Калістратов розповідає,що на профільне Міністерство намагались “тиснути” політичними методами,щоб шахту не переводили до третьої групи,однак,позитивного результату не вдалося досягти. Генеральний директор ДП “Волиньвугілля” Валентин Кисельов розповів,що 9 шахта допрацьовує свої записи,але для цього потрібно від держави близько 70 млн грн. “Якщо це підприємство наслідує приклад шахти “Надія”,що на Львівщині,– то це буде більш перспективний варіант,а,якщо повторить долю першої нововолинської шахти,то плани можуть бути марними”,- зазначив Нововолинський міський голова Віктор Сапожніков. Трохи ліпша ситуація з шахтою “Бужанська”,але потрібне її переоснащення для того,щоб збільшити видобування до 1200 т за добу та покращити якість вугілля. Втім,навіть при таких умовах,шахта не працюватиме рентабельно,а тому не обійтися без оптимізації робочих місць. Собівартість видобутку на цій шахті є збитковою – на кожній тонні вугілля підприємство втрачає 2300 гривень,враховуючи його додаткову концентрацію. Шахта — дотаційна. Вона обходиться державі в 300 млн грн на рік. З них 70 млн грн потрібно на зарплату. На підприємстві працює трохи більше тисячі людей.
Величезна проблема для нововолинських шахт – збут вугілля. Раніше його здебільшого збували на Бурштинську ТЕС,яка нині входить до приватного “ДЕТЕК Західенерго”. Там перевагу надають вугіллю з павлоградських копалень хоча,зі слів Нововолинського міського голови Віктора Сапожнікова,воно нижчої калорійності,ніж нововолинське.
Голова обласної ради Ігор Палиця вважає,що темою збуту продукції волинських копалень потрібно всерйоз займатися. “Для цього потрібні розрахунки. Якщо проблема тільки в якості вугілля,то варто вивчити питання про будівництво своєї збагачувальної фабрики”,- вважає він,але при цьому наголошує,що тема буде привабливою для будь-якого інвестора тільки за умови позитивного економічного результату. Те ж саме й у питанні приватизації вугільних об`єктів. ” Якби була економіка,то той,хто придбав “Західенерго” давно купив би ваші шахти. Якщо нема куди продавати вугілля,то нема перспективи розвитку,бо це — шлях в нікуди”,- каже Ігор Палиця.
Певний прорив у вугільній галузі Волині прогнозований за умов завершення будівництва шахти № 10,яке триває з часів Радянського Союзу. В принципі,проект готувався також у неіснуючій нині країні і передбачав,що на копальні працюватиме 4 лави. У Нововолинську сподіваються на те,що вдасться запустити хоча би дві. Завершити довгобуд обіцяли 4 українські Президенти,коли заступали на свої каденції. На сьогодні об`єкт готовий на 85%,але для завершення потрібно 1,5 млрд грн. Ця інвестиція окупиться за 8 років. “Щоб повністю добудувати шахту треба 2 роки,але за умови,що в цьому році держава точно виділить 100 млн грн. Будівництво — це не ракета,яка просто стартанула і все. Воно має розкрутися,набрати темпів і рухатися далі. В минулому році з 90 млн грн,виділених державою вдалося освоїти тільки 66 млн грн. Це пов`язано з тим,що кошти з`явилися в грудні,коли часу на освоєння та проведення тендерів фактично не було”,- пояснює ситуацію мер міста.
Голова обласної ради Ігор Палиця знову ж таки цікавиться економічною доцільністю державної інвестиції. ” За 1,5 млрд грн можна спокійно зробити робочі місця для людей”,- міркує Ігор Палиця. У відповідь звучить аргументація нововолинців лише про те,що функціонування 10 шахти — це гарантія розвитку вугільної галузі на Волині. Адже копальня має запас вугілля на 40 років. Воно є молодим,а тому має кращу якість ,ніж на інших шахтах. “Його можна використовувати навіть в хімічній промисловості”,- каже Віктор Сапожніков. “Я знаю одне,якщо є економіка,то підприємство буде жити. Немає майбутнього у вугілля,яке не можна продати. Держава повинна вкладати мільярдні інвестиції тільки в те виробництво,продукція якого буде продаватися на ринку”,- озвучує свій підхід до теми голова обласної ради Ігор Палиця.
На зустрічі з головою облради гірники висловлювали своє бачення розвитку галузі. На переконання одного з лідерів незалежної профспілки Василя Гури найбільша проблема – державна політика щодо енергетики. Він вважає,що держава повинна заборонити ввезення вугілля з-за кордону та підняти ціну на своє. “Держава в нас купує вугілля по ціні 1200 гривень,електроенергію нам же продає дорожче,ніж Польщі минулого року. За які такі заслуги? Якщо вони нам продають по максимальних цінах,то хай по максимальних купують і вугілля. І тоді ми самі справимося з проблемами і не будемо дотаційними”,- емоційно заявляє Василь Гура. Потому він висловив ряд звинувачень сторону профільного Міністерства,яке,на думку шахтаря,працює на корупційних схемах.
Тим часом,голова обласної ради Ігор Палиця застерігає людей від емоційних висновків. Він вважає,що добиватися правди в столиці можна тільки з аргументованими економічними висновками,які будуть підтверджені реальними цифрами. Він обіцяє підтримку шахтарям в тому,щоб добитися заборони на ввіз закордонного вугілля,якщо це вигідно для держави. “Якщо шахта №10 дає вугілля,яке таке саме,як південно-африканське,то неправильно його завозити з-за кордону. І за це мають сидіти за ґратами ті,хто цим займається. Дайте мені цифри,щоб я в них розібрався. Я буду стояти в обласній раді разом з депутатами,і 64 депутати звернуться до президента: “Пане президенте,наступного разу свою політичну силу залиште собі,якщо сьогодні не допоможете шахтарям. Ось цифри – посадіть Демчишина чи його наступника”,- заявив Ігор Палиця.
На завершення очільник представницької влади порадив менеджменту вугільної галузі Волині до 1 травня зробити чіткі економічні розрахунки перспектив розвитку нововолинських шахт,аби вони були не дотаційними. Ігор Палиця заявив про готовність відстоювати бездотаційні шахти на усіх рівнях столичної влади. “Якщо така економічна модель існує,то переконаний,знайдуться інвестори,які погодяться реанімувати шахти на умовах державно-приватного партнерства”,– каже Ігор Палиця. При цьому,він дав зрозуміти,що усвідомлює нинішню складну ситуацію,в якій опинилася галузь та всі соціальні наслідки,пов`язані з кризою. Ігор Палиця вважає,що держава повинна сповна розрахуватися з шахтарями за їхню роботу ,але дотування галузі колись врешті-решт припиниться,в тому числі й через те,що цього не дозволить робити головний кредитор України МВФ. “Час дотацій закінчиться і тоді держава змусить обласний бюджет забрати шахти на своє утримання. Буде так,як поступили з профтехосвітою”,- резюмує Ігор Палиця. Він переконаний,що столичну владу треба переконувати розвивати нововолинські шахти,будучи впевненими в економічній доцільності та перевагах їх функціонування.