Початок березня видався геть не весняним: морози, снігопади та ожеледиця. В таких умовах надзвичайно важливою є робота синоптиків та метеорологів, які попереджують людей від можливих негод, озброюючи населення найціннішою зброєю – інформацією. Для того, аби дізнатися як створюються прогнози погоди – вирушаємо на робочу «здибанку» до обласного центру метеорології, аби поспілкуватися з тутешніми спеціалістами.

Волинський обласний центр з гідрометеорології – один з найбільших на Західній Україні. Установа базується в Луцьку, однак її робота поширюється не лише  на Волинську область.  Для прикладу, гідропрогнози волинських спеціалістів здійснюються на тридцяти пунктах у Волинській, Рівненській  та частині Житомирської області.

У підпорядкуванні Волинського ЦГМ – шість метеостанцій, що розташовані у Луцьку, Ковелі, Любешові, Світязі, Маневичах та Володимирі-Волинському.  Цілодобово з інтервалом в три години спеціалісти станції здійснюють спостереження та передають їх дані в загальну всеукраїнську базу.

Аби розпитати усі тонкощі справи вирушаю до Волинського ЦГМ. Там нам третьому поверсі знаходжу кабінет очільника установи Ростислава Бондарчука.  Чоловік заклопотаний справами, але відразу погоджується  розповісти про роботу своїх підопічних.

За його словами, першочергово на якість спостереження впливає професіоналізм та пунктуальність працівників метеостанцій. «Якщо той трішки обманув, той не додав, інший – проспав, то воно вилазить боком і прогноз може бути неправильним», – запевнює спеціалістів, а згодом уточнює, що всі його колеги професійно підходять до своїх обов’язків.

«До першої години дня ми повинні зварити прогноз  і розіслати його по установах, органах місцевого самоврядування,  ДСНС, дорожникам. Всі зацікавлені організації, від діяльності яких залежить діяльність міста та області, повинні його отримати», – запевнює Бондарчук.

Згодом чоловік уточнює, що дати максимально точний прогноз по невеликих населених пунктах фактично неможливо: «Смішно читати прогнози по Горохову, Володимирі, Мар’янівці. На метеокарті наша область закривається двома копійками, то як можна спрогнозувати погоду  по невеликих населених пунктах? Це все від лукавого. Розписати можна що хочеш, але потім подивіться, чи воно все збудеться».

Ростислав Бондарчук розповідає, що українським метеорологам варто рівнятися на колег з США. Там метеослужба входить в п’ятірку сфер за обсягами державного фінансування, адже від неї залежать людські життя.  «Нам до них дуже далеко, бо там виділяються колосальні кошти», – зізнається він.

Незважаючи на це, роботою своїх підопічних Бондарчук задоволений: «92-94 % наших прогнозів збігається. Інколи навіть до 100 % доходить . Хтось каже, що це все 50 на 50. Якби це було так, то ми б тут не працювали».

Після розмови з очільником установи вирушаю у сектор метеопрогнозу, де безпосередньо «віщують» погоду. Тут за роботою застаю провідного спеціаліста Світлану Дриганюк та інженера-метеоролога Василя Климюка. Жінка відразу рапортує про фаховість тутешніх спеціалістів: У нас з вулиці людина працювати не зможе, бо необхідна спеціальна освіта».

Молодий спеціаліст Василь Климюк розповідає, що в Україні близько двохсот метеостанцій. Кожні три години на всіх станціях синхронізовано проводяться спостереження: вимірюється температура, кількість опадів, напрямок вітру . Згодом ці дані передаються в центр збору і наносяться на відповідні карти. «Ми читаємо ці карти, а пересічна людина бачить просто цифри», – доповнює колега Василя Світлана Дриганюк.

Під час розмови з метеорологами дізнаюся чимало цікавого з їх «кухні». Одне з найсуттієвішого – те, що максимально точний прогноз погоди можна дати лише на три дні. Віщування на більш тривалий термін є приблизними і мають консультаційний характер, адже можуть варіюватися.

Спеціалісти розповідають, що раніше працювати було важче, адже не було відповідного технічного та комп’ютерного забезпечення.  Тепер метеорологи завдяки всесвітній базі можуть порівняти спостереження з провідних європейських метеоцентрів, що базуються в різних куточках земної кулі. До слова, цих даних у вільному доступі немає.  «Навіть якщо ви знайдете таку карту, то це вам нічого не дасть. Не достатньо просто подивитися схему – треба вміти аналізувати. Як і куди рухаються циклони і антициклони, яка зміна однієї баричної системи на іншу. Для цього потрібно знати теорію», – запевнює Світлана Дриганюк.

Метеорологи бідкаються, що атмосфера – явище доволі мінливе, тому з кожним роком прогнозувати погоду все важче: люди вмішуються в атмосферу, змінюючи її газовий склад. Ця причина нівелює і народні методи прогнозування погоди. «Коли ми не вмішувалися в клімат, то деякі прикмети відповідали дійсності, а зараз вони рідко справджуються», – зауважує Світлана Дриганюк.

Жінку не засмучують надокучливі дзвінки громадян. «В нас стільки дзвінків від людей. З п’яти ранку і до часу ночі. Дзвонять і з Луцька, і з райцентрів. Після всіх сайтів дзвонять до нас, бо нам довіряють», – говорить вона і саме під час цих слів звучить черговий телефонний дзвінок: ще хтось з допитливих волинян бажає дізнатися.

Синоптики заспокоюють:  з початку наступного тижня на Волині очікується потепління та суттєво зменшиться імовірність опадів. І жартома додають, що набагато важливішою є погода всередині кожного з нас, бажаючи волинянам, щоб проблеми і негоди – не робили в житті погоди.