Лісівники б’ють на сполох: Волинь, що споконвіків славиться своїми лісами, може залишитися без них. Принаймні, наразі може втратити хвойні насадження більш як на 6 тисячах гектарів. А причина цьому-верхівковий короїд, популяція якого стрімко збільшується. 

Якщо на початку 2016 року загальна площа осередків цього шкідника хвойних порід дерев становила 1300 гектарів, то до кінця року вона збільшилася на добрих 5 тисяч. Не вперше працівники волинського обласного управління лісового та мисливського господарства організовують поїздки у лісові масиви, де виявлено найбільше осередків верхівкового короїда та інших шкідників. Цього разу у лісові масиви ДП «Ківерцівське ЛГ», «Колківське ЛГ», «Городоцьке ЛГ» запросили науковців, представників ЗМІ і, що найважливіше, депутатів обласної влади, щоб вкотре показати: проблема нагальна і вимагає конкретного вирішення.

Хто вподобав волинські сосни?

Верхівковий короїд – найнебезпечніший серед шкідників лісу. Він починає заселятися із верхньої частини сосни, тому і має таку назву. Самка відкладає 50-90 яєчок, а личинки «відпрацьовують» деревину під корою. За сприятливих умов площа пошкоджень швидко зростає і якщо шкідників багато, дерево відмирає буквально за 2-3 тижні. Разом із короїдом активізуються гриби офіостоми, що викликають так звану «синеву». Вона охоплює весь стовбур і дерево стає хворим, втрачає свої ділові якості. Його можна використовувати хіба що на дрова.

Проблема всихання сосен не знає кордонів

Два роки у лісах Волині працюють науковці Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені В.Г.Висоцького над проблемою масового всихання соснових насаджень. Причиною масового ослаблення дерев вважають тривалі кліматичні аномалії і кардинальні порушення водного живлення лісів. Літо — сезон росту дерева за необхідної кількості вологи, а вона у 2009-2016 роках була недостатня через спеку. Були також вітровали та буреломи, що теж ускладнювало ситуацію. За словами старшого співробітника філіалу Василя Бородавка така ж проблема є і в Житомирській, Київській, Черкаській і Рівненській областях.

«Була вона і раніше. Але сосни оборонялися від шкідників власною живицею. Зараз, коли на одному дереві знаходиться від 5 до 50 тисяч особин верхівкового короїда, власними силами його подолати сосна не може», – розповів науковець.

Мають цю проблему і в Європі. Там дереву роблять ін’єкції певним препаратом. Лісове  господарство України має невелику кількість таких препаратів, а дозволених феромонів—1-2. Їх треба купувати в Білорусі або Польщі. Крім того, вирубувати чи пак проводити санітарну чистку уражених територій працівники лісгоспів без затвердження різних інстанцій та органів місцевого самоврядування не мають права. Натомість, у Польщі лісівники йдуть попереду короїдів, а в Україні – слідом за ними.

«Поляки не чекають, поки сосна всохне повністю і втратить свою технічну якість, якщо її можна використати як хорошу деревину. Ми ж чекаємо, поки дерево всохне і короїд, який є переносником грибів, що розвиваються всередині деревини, знищить його і перелетить на нову територію. Саме тому ми, замість нормальної дошки, отримуємо деревину з темно-сірими, синіми, майже чорними смугами, що суттєво погіршує її технічну якість», – каже Василь Бородавка.

«Зараз короїди ще сплять, але незабаром вони прокинуться, знищать дерева, на яких зимували, полетять освоювати інші, – наголошує начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко. – А такі збитки, завдані гектарові площі лісу в рік вартують 20 тисяч грн».

Тому спеціалісти лісозахисних підприємств стверджують: доки шкідників відносно небагато, площі які вони заселили потрібно швидше планувати під санітарно – оздоровчі заходи. Наразі, найефективнішим та оперативним методом вважають суцільну санітарну рубку хворих дерев. А на їх місці заліснювати площу більш стійкішими лісовими насадженнями.

Чи злякали короїди депутатів?

Мабуть, так, бо із 64 депутатів Волинської обласної ради вирушили до уражених  шкідливими комахами лісових масивів  державних підприємств «Колківське ЛГ», «Городоцьке ЛГ», «Маневицьке ЛГ» лише… 6. Це депутати Олег Кух, Володимир Дейна, Юрій Ройко, Людмила Кирда, Олексій Панасюк, Роман Микитюк. На власні очі побачили і сухі верховіття, і синюшність стовбура, і самих короїдів-малесеньких комах, які зараз ще мирно сплять під корою дерева, а також їх супутників – шестизубчастих короїдів.

«Мене насторожило, що верхівки дерев сосни жовтіють. Для нашого Маневицького району—катастрофа втратити ліс, – вважає депутат Людмила Кирда. – Тому має бути рішення щодо цієї ситуації. Ми підтримаємо лісівників у їх боротьбі з шкідником».

А конкретне рішення про найефективніший та найоперативніший метод боротьби – суцільну санітарну рубку «тормозять» кілька причин. З квітня до 15 червня триває так званий «період тиші», коли птахи висиджують малят і рубка заборонена. Крім того, згідно з постановою уряду такі рубки взагалі не можливі в об’єктах природно-заповідного фонду. А саме там знаходиться чимала частина уражених лісів. Також побутує думка, у тому числі і серед депутатів, що засвідчила лютнева сесія облради, що під виглядом хворих дерев рубаються і здорові.

«Якщо за півтора місяця жук з’їдає певний осередок насаджень, то як мені вчасно його зупинити, якщо я тільки три місяці документи на рубку цієї зони збиратиму, бо потрібні дозволи як мінімум з 6 – ти різних інспекцій», – запитує один з директорів лісгоспів.

«Державна екологічна інспекція ніяких перешкод не створює при санітарній рубці, хоча в законодавстві є чимало перешкод для вирубок пошкоджених та загиблих насаджень, але вони, в більшості, стосуються заповідних зон, хоча всі санітарні правила варто переглянути, – запевнив начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук, – але вам я порадив би більше працювати над ранньою діагностикою хвороби».

Короїдів ловлять феромонами

Науковці в багатьох країнах думають над питанням, як знищити соснових короїдів. І зараз існує декілька способів. Найнебезпечніший і радикальний метод боротьби з шкідниками – хімічний. До нього слід вдаватися тільки в крайніх випадках, коли зараження таке велике, що інші способи вже не допомагають. Уражені площі обробляються знищують шкідників речовинами. На жаль, вони, як правило, вбивають не тільки шкідників і вкрай погано позначаються на екологічній ситуації.

Біологічні методи боротьби (викладка ловчих дерев, встановлення лійкоподібних феромонних пасток тощо) уже активно впроваджують у держлісгоспах нашого краю.

Як вони працюють розповіла директор державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист» Тетяна Касіч: «До цього виду захисту відноситься використання запахів: статевих чи відповідної деревини, що приманюють шкідників.  Зараз проти верхівкового короїда розроблений єдиний феромон, його виготовляють у Польщі. Саме цим ферментом ми наповнюємо лійкоподібні пастки, які розкладаємо на пошкоджених уражених деревах. І короїди, вловивши цей запах, потрапляють у нашу пастку».

Хворобу краще попередити, ніж лікувати, – за таким принципом працює сучасна медицина, але якщо волинські ліси масово сохнуть і вчені діагностували це захворювання, то потрібно звертатись до рішучих і оперативних дій. А інакше ми матимемо колосальні і непоправні екологічні і економічні втрати від дії шкідників і хвороб. Доєднатися до вирішення цієї ситуації мають не тільки лісгоспи, екологи, науковці, а й уся громада разом з її обранцями.

Ольга Кононенко