Максим Хилько вважає,що військовою операцією Росія значно укріпила позиції режиму Башара Асада,якого ще кілька місяців тому на Заході вже не вважали гравцем,а тепер – готові вести з ним переговори. Він також нагадує,що «початок» виведення частини військ РФ не означає згортання російської військової присутності в Сирії. Морська та авіаційна військові бази РФ в Сирії продовжать своє функціонування і,цілком можливо,навіть будуть посилені. При цьому,Росія залишає в регіоні зенітно-ракетні комплекси С-400,радіус дії яких охоплює територію не лише Сирії,але й частково Туреччини – члена НАТО.
Експерт підкреслює,що «РФ випробувала в Сирії нові види озброєння і здобула чималий довід використання збройних сил далеко за межами своєї території,зокрема,застосування бойової авіації. Де вона тепер використає цей досвід – залишається лише припускати,але гіпотетично це може бути будь-яка країна,яку президент США не вважатиме настільки важливою,щоб починати заради неї війну».
Очевидно,зазначає Хилько,«Москва розраховує,що її «поступливість» у сирійському питанні позначиться і на позиції західних партнерів у переговорах щодо Донбасу». А відтак нагадує про те,що друг України,американський сенатор Джон Маккейн припускає: Росія вивільнені ресурси та увагу «обов`язково використає десь в іншому місці,і «кривава весна» може «знову прийти в Україну». Однак,на думку Хилька,«більш імовірним сценарієм на найближчий час є нарощування дипломатичного тиску на Київ. За свій тактичний «відступ» у Сирії Москва може очікувати більшої наполегливості Вашингтону,Берліну й Парижу в нав`язуванні Києву рішення призначити вибори на окупованій частині Донбасу,що за нинішніх обставин стало би рівнозначним легалізації тамтешніх підконтрольних Кремлю режимів. Якщо ж питання виборів вирішити не вдасться,Москва може запросити в якості «компенсації» відмову ЄС від продовження економічних санкцій влітку цього року. Звичайно,це не означає,що загроза військової ескалації знята з порядку денного,проте більш вірогідно,що спершу Москва спробує отримати заплановане шляхом посилення дипломатичного тиску».