«Це не ваша земля. Забирайтеся на свою Україну, яку ви так любите!»
На тлі багатьох резонансних подій березня, що закінчився, ця не могла залишитися непоміченою: гордість волинян і лучан , відомий футболіст, легендарний півзахисник збірної та її екс-капітан Анатолій Тимощук прийняв пропозицію російського клубу «Зеніт» і увійшов до його тренерського штабу.
…Ущухло святкове шаленство у квіткових крамницях. Відлунали здравиці зачарівних жінок,попри гарячі дебати,чи варто святкувати його,це 8 Березня. Задля компромісу зійшлися: хай буде просто свято весни,без ніяких політичних підтекстів. Та вже три роки всі наші свята мають гіркий присмак. Не до розваг ніби,коли в країні війна. «Будемо святкувати 8 Березня кожні вихідні. Коли закінчиться війна…» — написав у Фейсбуці мій однокурсник Сергій Мельковський. І я за те,щоб дарувати квіти жінкам не раз у рік. «Коли говорять гармати — музи мовчать» — сказав ще хтось із мудрих. Але є велика підозра,що афоризм цей придумали ті,хто ці гармати виробляє. Бо якщо замовкнуть ще й музи — світ порине в пітьму воєн назавжди. Отож святкуємо,живемо,народжуємо діток попри гуркіт гармат на Сході. Головне — не забувати,що за наше спокійне і мирне життя хтось майже щодня платить своїм життям…
У списку розстріляних в’язнів,переданих Москвою Польщі,сенаторка Олена Левчанівська значилася під номером 43-3—37.
В Україні знову завирували пристрасті довкола мовного питання. 20 січня у профільний комітет Верховної Ради надійшов новий законопроект,авторами якого стали 33 народні депутати з різних фракцій. У ньому пропонується зробити українську мову обов’язковою для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування,для дошкільних,шкільних,позашкільних і вищих навчальних закладів (в школах і садках допускається використання мови нацменшин,а у вишах це не передбачено). Українська мова має стати домінуючою також у культурі,кіно,ЗМІ,книговидавництві. Ініціатори нового закону вимагають також скасувати закон Ківалова-Колєсніченка «Про основи державної мовної політики»,до якого руки у наших парламентарів ніяк не доходять і своє слово щодо нього ще не сказав Конституційний суд. І мовне питання знову може стати ареною політичних битв і спекуляцій.
Передноворічні дні найгарячіші,напевне,для батьків дошкільняток. Мами й тата у пошуках карнавальних костюмів колесять по місту,записуючись у черги,домовляючись про супер-пупер новорічну одежину для свого чада. Донька прийшла з садочка,куди щойно відвела внука,і аж сяє від радості: «Нам цього року пощастило! Ми будемо зайчиком. А інші матусі за голови хапаються. Уявляєш,хлопчикові треба знайти костюм лемура,а його ніде немає у прокаті. Дівчатка взагалі будуть японками,танцюватимуть із віялами. І хто їм ті сценарії свят пише?!» Та ж 21 століття за вікном! Скільки вже можна зайчиків,ведмедиків,сніжинок? Вони справді інші,діти цього століття. Їм перед сном не читають і не розповідають казок,бо батькам ніколи. Вони засинають в обнімку не з книгою,а з планшетом,бо ця іграшка стільки часу батьківського економить,що ті ладні на неї молитися.