Аннушка уже разлила масло

/с/

М. Булгаков «Майстер і Маргарита»

Людство вже не врятувати. Як би це не звучало,але цей світ – приречений. І тут справа навіть не в схибленому Президенту якоїсь там країни. Справа в не менш схибленій нації. Що можна сказати про державу,яка радіє чужим смертям? Що можна сказати про людей,які,наче коршуни,налітають на місце страшної аварії та розбирають особисті речі загиблих на трофеї? Що можна сказати про людей,які вірять усім відвертим побрехенькам російських ЗМІ і пишуть в соцмережах «300 людей умерли ради одного,но самого важного человека – нашего президента»?

Втім,окрім відверто схибленої Росії є ще Європа під грифом «глибоко».

Кетрін Ештон вимагає припинити вогонь на сході Україні. Серйозно? Європо,Ти сліпа,дурна,прикидаєшся придуркуватою,чи все це разом взяте? Уже припиняли вогонь,скільки синів/чоловіків/братів/батьків МИ поховали? Українці щодня ховають своїх,а їм ще щемить за москвичів у метро,за європейців у літаку,і навіть за голодних у Африці дітей /яка ж у нас все-таки безмежно велика душа,одна,спільна,українська/. Я розумію,що Ештон не знає,де знаходиться Волноваха та хто такі волиняни,і ще купу-купезну інших,не менш болючих та важливих речей. Втім,ніхто і не пробує розібратися у тому,who is who,і who is whoйло. Не у ту Європу ми вірили 22/11/13. Не у ту.

До речі,щось не було чути ніяких заяв від Меркель,яка так любить глибоко непокоїтися та обійматися з Путіним. Чи вона ще досі святкує День народження?

Мусимо усвідомити: у цих смертях винні не ДНР,не ЛНР,не ще якась там п*ята-десята НР,і навіть не Росія. У всьому винні глибока_стурбованість,глибоке_занепокоєння та безмежна_як_чорна_діра_байдужість. Європо,Ти домовчалася. Ти думала,що Твоя хата скраю. Ні,у цьому світі так не буває. Повертається все. І всім.

Тим часом у соцмережах починають активно прогнозувати початок третьої світової війни. Та направду війна уже почалася. Давно. Це війна у наших головах та наших душах. Війна з байдужістю,черствістю,злістю та мовчанням. І допоки існуватимуть люди,які радіють збитим літакам,говорять «нє*й тут шастать» і «красиво горит»; допоки існують люди,які радіють з чужих смертей; допоки існують люди,які не знають,що таке «скорбота» та «співчуття»; допоки існують люди,які вірять у все,що їм кладуть в їхні порожні черепні коробки,цей світ – приречений.